Після запровадження в Україні правил контрольованих іноземних компаній (КІК) тисячі власників бізнесу за кордоном отримали нові податкові обов’язки.

Багато українців володіють компаніями в Естонії, Польщі, Великій Британії, ОАЕ, Кіпрі та інших країнах, однак не завжди розуміють, коли виникає обов’язок повідомляти податкову службу України про таку компанію та подавати Звіт про КІК.

Саме через нерозуміння правил КІК найчастіше виникають ризики штрафів, запитів від ДПС та проблем під час податкових перевірок.

Розглянемо, хто є контролюючою особою, коли потрібно подавати повідомлення та звітність по КІК, які існують винятки та як уникнути поширених помилок.

Що таке контрольована іноземна компанія (КІК)?

Контрольована іноземна компанія (КІК) — це іноземна юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи, яке перебуває під контролем податкового резидента України.

Простіше кажучи, якщо резидент України контролює іноземний бізнес або має істотний вплив на його діяльність, така структура може визнаватися КІК для цілей українського податкового законодавства.

Хто вважається контролюючою особою??

Згідно з п. 39-2.1.1 Податкового кодексу України (ПКУ), Контролюючою особою може бути фізична або юридична особа – резидент України.

Найчастіше статус контролюючої особи виникає, якщо особа:

• прямо або опосередковано володіє понад 50% компанії;
• володіє понад 10%, якщо декілька резидентів України сукупно володіють понад 50%;
• здійснює фактичний контроль над діяльністю компанії незалежно від формального розміру частки.

Саме контролююча особа несе відповідальність за виконання всіх обов’язків, пов’язаних із КІК.

Коли потрібно повідомляти податкову про КІК?

Багато власників іноземного бізнесу помилково вважають, що повідомлення подається лише один раз.

Насправді обов’язок повідомити ДПС виникає у кількох випадках:

• придбання частки в іноземній компанії;
• створення нової іноземної компанії;
• набуття контролю над компанією;
• відчуження частки;
• втрата контролю;
• ліквідація іноземної компанії.

Згідно з п. 39-2.2.1 ПКУ  повідомлення подається протягом 60 календарних днів з моменту виникнення відповідної події. Саме пропуск цього строку є одним із найпоширеніших порушень правил КІК.

Коли подається Звіт про КІК?

Окрім повідомлення, контролююча особа зобов’язана подавати Звіт про КІК.

Звіт подається разом із річною податковою декларацією про майновий стан і доходи.

У звіті зазначається:

• інформація про іноземну компанію;
• структура власності;
• фінансові показники;
• сума прибутку КІК;
• підстави для застосування звільнень або винятків;
• інформація про податки, сплачені за кордоном.

Для підготовки звіту зазвичай використовується фінансова звітність іноземної компанії.

Чи потрібно сплачувати податок із прибутку КІК?

Не завжди.

Податковий кодекс України передбачає низку випадків, коли скоригований прибуток КІК не включається до оподатковуваного доходу контролюючої особи.

Зокрема, можуть застосовуватися винятки залежно від:

• юрисдикції реєстрації компанії;
• наявності міжнародного договору з Україною;
• розміру доходів КІК;
• фактично сплачених за кордоном податків;
• інших критеріїв, передбачених статтею 39² ПКУ.

Тому навіть якщо компанія сплачує податки за кордоном, питання звітності по КІК все одно потребує окремого аналізу.

Які документи потрібні для підготовки звіту КІК?

Підготовку документів бажано розпочинати заздалегідь.

Залежно від країни реєстрації компанії можуть знадобитися:

• установчі документи;
• актуальна виписка з реєстру;
• документи щодо структури власності;
• фінансова звітність;
• документи про сплату податків;
• банківські виписки;
• документи щодо виплати дивідендів;
• інформація про дочірні компанії та інші структури.

На практиці саме отримання документів із-за кордону часто займає найбільше часу.

Які штрафи передбачені за порушення правил КІК?

Податковий кодекс України передбачає значні фінансові санкції за:

• неподання повідомлення про КІК;
• неподання Звіту про КІК;
• несвоєчасне подання звітності;
• подання неповної інформації;
• неподання підтверджуючих документів.

Розмір штрафу залежить від конкретного виду порушення та може бути суттєвим.

Саме тому виконання вимог щодо КІК варто контролювати ще до настання строків звітування.

Чи діють штрафи під час воєнного стану? (лінк на детальну статтю)

Це одне з найпоширеніших запитань серед власників іноземного бізнесу.

Завдяки змінам, внесеним Законом №3706-IX та подальшим змінам законодавства, штрафні санкції за більшість порушень правил КІК, вчинених під час воєнного стану, тимчасово не застосовуються.

Проте це не означає скасування обов’язків щодо КІК.

Контролюючі особи повинні виконати свої обов’язки після завершення воєнного стану у строки, визначені законодавством.

Тому відкладати питання КІК на невизначене майбутнє не варто.

Типові помилки власників іноземних компаній

На практиці найчастіше зустрічаються такі помилки:

• неподання повідомлення про КІК;
• неправильне визначення статусу контролюючої особи;
• відсутність фінансової звітності;
• несвоєчасна підготовка документів;
• неправильне застосування податкових пільг;
• ігнорування правил фактичного контролю;
• переконання, що компанія без діяльності не підпадає під правила КІК.

Більшість таких помилок можна усунути ще до подання звітності шляхом проведення попереднього аналізу структури володіння.

Практичний приклад

Громадянин України володіє 100% компанії в Естонії або Польщі, яка надає послуги клієнтам у Європі та сплачує податки за місцем реєстрації.

Незважаючи на це, власник повинен проаналізувати:

• чи виникає статус контролюючої особи;
• чи потрібно подавати повідомлення про КІК;
• чи потрібно подавати Звіт про КІК;
• чи можуть застосовуватися винятки щодо оподаткування.

Сам факт сплати податків за кордоном не звільняє автоматично від виконання вимог українського законодавства.

Висновок

Правила КІК вже стали невід’ємною частиною українського податкового законодавства для власників іноземного бізнесу.

Якщо ви володієте компанією за кордоном або здійснюєте фактичний контроль над іноземною структурою, важливо своєчасно оцінити свої обов’язки щодо подання повідомлень та звітності.

Своєчасна підготовка документів, правильне визначення статусу контролюючої особи та професійний аналіз структури володіння дозволяють уникнути штрафів, зайвих ризиків та спорів із податковими органами.

Естонія вже багато років залишається однією з найбільш популярних юрисдикцій для міжнародного бізнесу. Прозоре корпоративне законодавство, розвинена цифрова інфраструктура та можливість дистанційного адміністрування компаній роблять її привабливою як для стартапів, так і для підприємців, які працюють на міжнародних ринках.

Водночас багато іноземних підприємців помилково вважають, що для створення компанії в Естонії необхідно спочатку отримати e-Residency. Насправді це лише один із доступних механізмів реєстрації бізнесу.

На практиці естонське законодавство дозволяє відкрити компанію як через e-Residency, так і через уповноваженого представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Кожен із цих способів має свої особливості, переваги та обмеження.

У цій статті розглянемо, чим відрізняються ці механізми та який варіант може бути більш доцільним залежно від ваших бізнес-цілей.

Чи обов’язково отримувати e-Residency для відкриття компанії в Естонії?

Ні. Отримання e-Residency не є обов’язковою умовою для створення естонської компанії. Попри те, що програма e-Residency часто асоціюється саме з відкриттям бізнесу, вона є лише інструментом цифрової ідентифікації, який спрощує взаємодію з естонськими електронними сервісами.

Фактично підприємець може обрати один із двох основних підходів:

• спочатку отримати e-Residency та самостійно здійснювати більшість корпоративних дій в електронному форматі;
• зареєструвати компанію через представника на підставі довіреності без попереднього отримання e-Residency.

Вибір між цими варіантами залежить не стільки від складності процедури, скільки від майбутньої моделі управління бізнесом.

Реєстрація компанії через e-Residency

Програма e-Residency надає іноземцям доступ до цифрової інфраструктури Естонії та дозволяє використовувати кваліфікований електронний підпис для роботи з державними та корпоративними сервісами.

Після отримання картки e-Residency підприємець може брати участь у реєстрації компанії, підписувати документи та виконувати низку адміністративних дій дистанційно.

Саме тому цей механізм є популярним серед власників IT-компаній, SaaS-проєктів, консалтингового бізнесу та інших підприємців, діяльність яких не потребує постійної фізичної присутності в певній країні.

Переваги e-Residency

Основною перевагою e-Residency є можливість самостійного дистанційного управління компанією.

Після отримання цифрової ID-картки власник або член правління може використовувати електронний підпис для взаємодії з державними реєстрами, підписання корпоративних документів та виконання багатьох адміністративних процедур онлайн.

Крім того, e-Residency дозволяє суттєво зменшити кількість документів, які потребують нотаріального посвідчення або фізичного пересилання між країнами.

Для підприємців, які планують довгостроково використовувати естонську компанію, це часто стає важливою перевагою.

Недоліки e-Residency

Отримання e-Residency потребує додаткового часу та проходження окремої процедури.

Заявник повинен подати заявку, пройти перевірку та особисто отримати комплект e-Residency в одному з офіційних пунктів видачі.

Крім того, рішення про надання e-Residency ухвалюється естонськими державними органами, тому саме подання заявки не гарантує позитивного результату.

Для підприємців, які прагнуть максимально швидко розпочати процес створення компанії, необхідність попереднього отримання e-Residency може збільшувати строки реалізації проєкту.

Реєстрація компанії через представника за довіреністю

Альтернативним способом є створення компанії через уповноваженого представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

У цьому випадку засновник уповноважує юриста або іншу особу здійснити необхідні дії щодо реєстрації компанії від його імені.

Такий механізм використовується досить часто, особливо коли власник бізнесу не бажає чекати на отримання e-Residency або не впевнений, чи буде активно використовувати естонську цифрову інфраструктуру в майбутньому.

Переваги реєстрації через довіреність

Головною перевагою цього підходу є можливість розпочати процес створення компанії без попереднього оформлення e-Residency.

Засновнику не потрібно проходити окрему процедуру отримання цифрової ID-картки, що в окремих випадках дозволяє швидше реалізувати проєкт.

Такий варіант також може бути зручним для інвесторів або власників бізнесу, які не планують самостійно здійснювати поточне адміністрування компанії.

Крім того, реєстрація через представника часто використовується в більш складних корпоративних структурах, коли до процесу залучені декілька учасників або юридичних осіб.

Недоліки реєстрації через довіреність

Основним недоліком є те, що на етапі створення компанії власник певною мірою залежить від представника та належного оформлення документів.

Крім того, відсутність e-Residency означає, що частина корпоративних процедур у майбутньому може вимагати додаткового оформлення документів або залучення представника.

Саме тому такий варіант не завжди є оптимальним для підприємців, які планують активно управляти бізнесом самостійно.

Чи можна поєднати обидва способи?

Так, і саме такий підхід досить часто використовується на практиці.

Створення компанії через представника та отримання e-Residency не є взаємовиключними механізмами. Навпаки, вони можуть ефективно доповнювати один одного.

Наприклад, підприємець може спочатку зареєструвати компанію через представника за довіреністю, а вже після цього отримати e-Residency для подальшого дистанційного управління бізнесом.

Такий підхід дозволяє поєднати швидкість створення компанії з перевагами цифрового адміністрування в майбутньому.

Саме тому e-Residency не слід розглядати виключно як інструмент для відкриття компанії. У багатьох випадках його основна цінність полягає саме в подальшому управлінні вже існуючим бізнесом.

Який варіант обрати підприємцю?

Універсальної відповіді на це питання не існує.

Якщо підприємець планує самостійно управляти компанією, регулярно використовувати електронний підпис та активно взаємодіяти з естонськими цифровими сервісами, отримання e-Residency зазвичай є виправданим рішенням.

Якщо ж пріоритетом є швидкий запуск бізнесу або власник не планує брати безпосередню участь у поточному адмініструванні компанії, більш практичним може виявитися використання нотаріальної довіреності та залучення представника.

При цьому під час вибору механізму важливо враховувати не лише технічну процедуру реєстрації, а й подальші податкові, корпоративні та комплаєнс-питання.

На практиці найбільші ризики для власника міжнародного бізнесу виникають не на етапі реєстрації компанії, а під час її подальшого функціонування. Саме тому доцільно ще до створення компанії оцінити майбутню структуру бізнесу, правила оподаткування, вимоги щодо бухгалтерського обліку та можливі наслідки застосування правил контрольованих іноземних компаній (КІК).

Висновки

Відкрити компанію в Естонії можна як через e-Residency, так і через представника на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Обидва механізми є законними та широко використовуються міжнародними підприємцями.

Вибір між ними залежить від бізнес-цілей, строків реалізації проєкту, майбутньої моделі управління компанією та готовності використовувати цифрову інфраструктуру Естонії. Саме тому перед початком процедури доцільно оцінити не лише порядок реєстрації компанії, а й довгострокові юридичні та податкові наслідки обраної структури.