Після запровадження в Україні правил контрольованих іноземних компаній (КІК) тисячі власників бізнесу за кордоном отримали нові податкові обов’язки.
Багато українців володіють компаніями в Естонії, Польщі, Великій Британії, ОАЕ, Кіпрі та інших країнах, однак не завжди розуміють, коли виникає обов’язок повідомляти податкову службу України про таку компанію та подавати Звіт про КІК.
Саме через нерозуміння правил КІК найчастіше виникають ризики штрафів, запитів від ДПС та проблем під час податкових перевірок.
Розглянемо, хто є контролюючою особою, коли потрібно подавати повідомлення та звітність по КІК, які існують винятки та як уникнути поширених помилок.
Що таке контрольована іноземна компанія (КІК)?
Контрольована іноземна компанія (КІК) — це іноземна юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи, яке перебуває під контролем податкового резидента України.
Простіше кажучи, якщо резидент України контролює іноземний бізнес або має істотний вплив на його діяльність, така структура може визнаватися КІК для цілей українського податкового законодавства.
Хто вважається контролюючою особою??
Згідно з п. 39-2.1.1 Податкового кодексу України (ПКУ), Контролюючою особою може бути фізична або юридична особа – резидент України.
Найчастіше статус контролюючої особи виникає, якщо особа:
- прямо або опосередковано володіє понад 50% компанії;
- володіє понад 10%, якщо декілька резидентів України сукупно володіють понад 50%;
- здійснює фактичний контроль над діяльністю компанії незалежно від формального розміру частки.
Саме контролююча особа несе відповідальність за виконання всіх обов’язків, пов’язаних із КІК.
Коли потрібно повідомляти податкову про КІК?
Багато власників іноземного бізнесу помилково вважають, що повідомлення подається лише один раз.
Насправді обов’язок повідомити ДПС виникає у кількох випадках:
- придбання частки в іноземній компанії;
- створення нової іноземної компанії;
- набуття контролю над компанією;
- відчуження частки;
- втрата контролю;
- ліквідація іноземної компанії.
Згідно з п. 39-2.2.1 ПКУ повідомлення подається протягом 60 календарних днів з моменту виникнення відповідної події. Саме пропуск цього строку є одним із найпоширеніших порушень правил КІК.
Коли подається Звіт про КІК?
Окрім повідомлення, контролююча особа зобов’язана подавати Звіт про КІК.
Звіт подається разом із річною податковою декларацією про майновий стан і доходи.
У звіті зазначається:
- інформація про іноземну компанію;
- структура власності;
- фінансові показники;
- сума прибутку КІК;
- підстави для застосування звільнень або винятків;
- інформація про податки, сплачені за кордоном.
Для підготовки звіту зазвичай використовується фінансова звітність іноземної компанії.
Чи потрібно сплачувати податок із прибутку КІК?
Не завжди.
Податковий кодекс України передбачає низку випадків, коли скоригований прибуток КІК не включається до оподатковуваного доходу контролюючої особи.
Зокрема, можуть застосовуватися винятки залежно від:
- юрисдикції реєстрації компанії;
- наявності міжнародного договору з Україною;
- розміру доходів КІК;
- фактично сплачених за кордоном податків;
- інших критеріїв, передбачених статтею 39² ПКУ.
Тому навіть якщо компанія сплачує податки за кордоном, питання звітності по КІК все одно потребує окремого аналізу.
Які документи потрібні для підготовки звіту КІК?
Підготовку документів бажано розпочинати заздалегідь.
Залежно від країни реєстрації компанії можуть знадобитися:
- установчі документи;
- актуальна виписка з реєстру;
- документи щодо структури власності;
- фінансова звітність;
- документи про сплату податків;
- банківські виписки;
- документи щодо виплати дивідендів;
- інформація про дочірні компанії та інші структури.
На практиці саме отримання документів із-за кордону часто займає найбільше часу.
Які штрафи передбачені за порушення правил КІК?
Податковий кодекс України передбачає значні фінансові санкції за:
- неподання повідомлення про КІК;
- неподання Звіту про КІК;
- несвоєчасне подання звітності;
- подання неповної інформації;
- неподання підтверджуючих документів.
Розмір штрафу залежить від конкретного виду порушення та може бути суттєвим.
Саме тому виконання вимог щодо КІК варто контролювати ще до настання строків звітування.
Чи діють штрафи під час воєнного стану? (лінк на детальну статтю)
Це одне з найпоширеніших запитань серед власників іноземного бізнесу.
Завдяки змінам, внесеним Законом №3706-IX та подальшим змінам законодавства, штрафні санкції за більшість порушень правил КІК, вчинених під час воєнного стану, тимчасово не застосовуються.
Проте це не означає скасування обов’язків щодо КІК.
Контролюючі особи повинні виконати свої обов’язки після завершення воєнного стану у строки, визначені законодавством.
Тому відкладати питання КІК на невизначене майбутнє не варто.
Типові помилки власників іноземних компаній
На практиці найчастіше зустрічаються такі помилки:
- неподання повідомлення про КІК;
- неправильне визначення статусу контролюючої особи;
- відсутність фінансової звітності;
- несвоєчасна підготовка документів;
- неправильне застосування податкових пільг;
- ігнорування правил фактичного контролю;
- переконання, що компанія без діяльності не підпадає під правила КІК.
Більшість таких помилок можна усунути ще до подання звітності шляхом проведення попереднього аналізу структури володіння.
Практичний приклад
Громадянин України володіє 100% компанії в Естонії або Польщі, яка надає послуги клієнтам у Європі та сплачує податки за місцем реєстрації.
Незважаючи на це, власник повинен проаналізувати:
- чи виникає статус контролюючої особи;
- чи потрібно подавати повідомлення про КІК;
- чи потрібно подавати Звіт про КІК;
- чи можуть застосовуватися винятки щодо оподаткування.
Сам факт сплати податків за кордоном не звільняє автоматично від виконання вимог українського законодавства.
Висновок
Правила КІК вже стали невід’ємною частиною українського податкового законодавства для власників іноземного бізнесу.
Якщо ви володієте компанією за кордоном або здійснюєте фактичний контроль над іноземною структурою, важливо своєчасно оцінити свої обов’язки щодо подання повідомлень та звітності.
Своєчасна підготовка документів, правильне визначення статусу контролюючої особи та професійний аналіз структури володіння дозволяють уникнути штрафів, зайвих ризиків та спорів із податковими органами.
